 |
|
 |
 | |
01.11.2006
За словами генерального директора Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" Василя Полтавця, на наступний рік чигиринським пам'яткам потрібно 4-5 мільйонів бюджетних коштів – щоб відновити або бодай підтримати існування десятків історичних та культурних пам'яток, що складають третину програми "Золота підкова Черкащини". Якщо "Золота підкова" не отримає бюджетної підтримки наступного року (а її поки що не заплановано у проекті держбюджету на 2007 рік), терміново знадобиться чимало коштів на консервацію об'єктів, реконструкція яких наразі – у самому розпалі. А найбільше ризикують відомі на всю Україну 1100-літній дуб Максима Залізняка, Скіфське городище, етнокомплекс "Козацький хутір" та єдиний в Україні музей млинарства, яких взагалі до "Золотої підкови" не включили.
Як розповів завідувач філіалом "Холодний Яр" НІКЗ "Чигирин" Богдан Легоняк, Скіфське містечко незабаром буде внесено до списку ЮНЕСКО – як одна із пам'яток археології скіфського періоду, що найкраще збереглися. Тут, на найвищій точці Холодного Яру, розташовано близько 300 скіфських поховань - курганів, які, через творчу фантазію одного з режисерів фільму про Богдана Хмельницького, помилково вважають козацькими могилами - і саме тут, в одному з найбільших курганів, українські археологи зі своїми польськими колегами нещодавно виявили поховання скіфської жінки та воїна-полководця.
1100-літній дуб Максима Залізняка, за словами Богдана Легоняка, є найбільшим деревом в Україні та одним з десяти найбільших дерев у Європі. Завдяки йому, точніше – потоку туристів, що їдуть побачити дуб-патріарх – поступово відроджується і розташований поряд хутір Буда. Нещодавно на хуторі поселилися кілька родин послідовників Анастасії, що залишили свої міські домівки і переїхали жити у природне середовище.
На утримання знаменитого дуба, за словами Богдана Легоняка, держава протягом кількох останніх років грошей взагалі не виділяє. Загалом, на це потрібно щонайменше 9000 грн. на рік, бо навіть зрізати одну суху гілку можуть лише альпіністи (висота дуба – 24 метри), а їх робота – недешева.
Великого клопоту Холодному Яру завдають приватні екскурсії, широко розрекламовані по Україні. Туристи залишають у Холодному Яру чимало сміття, обдирають кору з патріаршого дуба, а їхні гіди висловлюють незадоволення з приводу того, що вхід до дуба став платним – раніше з туристів також брали гроші, але потрапляли вони у кишені приватників-екскурсоводів.
На переконання генерального директора Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" Василя Полтавця, Холодний Яр потребує статусу національного парку, якого працівники НІКЗ "Чигирин" добиваються роками, і який може гарантувати пам'ятці і стимул для розвитку туризму і можливість захисту природи Холодного Яру.
За виразом завідуючого відділом НІКЗ "Чигирин" у Суботові Віктора Гуглі, "такого розмаху будівництва тут не було з часів Богдана Хмельницького". Відбудовують у Суботові наразі Іллінську церкву та фундамент кам'яної оборонної вежі Замчища Богдана Хмельницького. Фрагменти розкопок фундаменту 17 сторіччя планується накрити скляним куполом, під яким також буде розташовано експозицію, присвячену Суботову часів Хмельницького. Наразі об'єкт готовий на 50%.
На 70% реконструйовано фрагмент Чигиринської фортеці - бастіон Петра Дорошенка на Замковій горі, автентичне каміння якого, свого часу розібране чигиринцями на господарчі потреби, у місцевого населення викупали. На бастіоні також планується створення експозиції – у підвальному приміщенні бастіону та відкриття музею просто неба.
Як розповів заступник генерального директора Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" Олександр Чепурний, із лютого у Чигирині почав діяти Центр сприяння розвитку туризму Чигиринської міської ради, відкритий у рамках проекту "Розробка комплексу заходів з розвитку туристичної інфраструктури Чигирина", який впроваджується за підтримки Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України. Центр сприятиме розвитку зеленого туризму, проводитиме маркетингові та рекламні заходи для підвищення туристичної привабливості Чигирина і чимало іншого, про що із листопада можна буде дізнатись на сайті www.chyhyryn.org.ua.
Неймовірною природною красою вразив журналістів туристично-етнографічний комплекс "Козацький хутір", розташований на місці, де у 18 сторіччі стояло відразу 2 хутори поблизу села Стецівка, за 15 км від Чигирина. Тут відтворено життя маленького хутора із його характерними будовами – дерев'яною церквою, хатиною священика, хатою старости, хатою-шинком та хатою шинкаря, з млином на обрії, біля якого пасуться вівці, що разом з кіньми мешкають у цьому живому музеї просто неба. Старший науковий співробітник НІКЗ "Чигирин" Сергій Скічко розповів, що церкву Святого Миколая, якій понад 100 років, було повністю відновлено після перевезення із села Сеньківка Золотоніського району. На "Козацькому хуторі" планують спорудити і хату пасічника із пасікою, і хату гончара із його майстернею, і хату ткалі та ще близько десятка різних будівель – щоб відтворити справжню картину того, як жили і чим займались наші предки 100 років тому. Половину кожної будівлі займатимуть експонати музею, в іншій будуть кімнати для відпочинку туристів, що захочуть заночувати під справжньою сільською стріхою.
Неподалік від "Козацького хутора" розпочалось також створення єдиного в Україні музею млинарства під відкритим небом. На горі, де колись стояло 25 млинів, буде створено експозицію з усіх можливих млинів – від найстаріших, стовпових, до сучасних вітряків-генераторів. Ще в давні часи ця місцевість називалася Вітряною горою, оскільки вітер, що обертає крила вітряків, тут ніколи не стихає. Наразі на території площею 8,5 га уже стоять три млини, один з яких залишався тут віддавна, а інші було перевезено із села Рацевого. Висота одного млина – 11, інших – по 9,5 метрів. Один з млинів музею планується зробити діючим – щоб демонструвати туристам, звідки борошно береться, та годувати їх млинцями та варениками з цього ж свіжозмеленого борошна.
<<< повернутися [версія для друку] |
|
