 |
|
 |
 | |
25.06.2007
Складати бізнес-план, вести бухгалтерський облік, проводити ділові переговори та лобіювати свої права, навчити отримувати кредит для відкриття власної справи, стати справжньою лідеркою – така мета українсько-канадського проекту «Підтримка громадянського суспільства в сільській місцевості через розвиток лідерства серед сільської молоді та жінок», який розпочався в 12 областях України, в тому числі – й наЧеркащині.
Про це журналісти дізналися під час прес-конференції у Черкаському прес-клубі реформ.
За словами ініціатора проекту голови правління Всеукраїнської громадської організації "Спілка сільських жінок України" Галини Скарги, молодь та жінки, які проживають на селі, здатні стати лідерами місцевих громад і мають для того великий потенціал, проте наявних лідерських навичок їм недостатньо. Тож проект спрямовано на підготовку лідерів для сільських громад, які зможуть зробити власний внесок в розвиток сільських територій і започаткують зміни, такі необхідні для сіл України.
В результаті реалізації проекту жінки в сільській місцевості отримають необхідні їм знання та практичні навички щодо лідерства та гендерної рівності, які допоможуть їм стати повноправними членами громади. Проект відкриє нові можливості для жінок в їх соціальному та особистому житті. Фінансування проекту забезпечує канадський уряд, а підтримку партнерські недержавні організації Канади.
Галина Скарга вважає, проігноровані урядовими програмами, сільські жінки попадають у замкнуте коло злиденності та відчаю. Без допомоги вони змушені залишати рідні села та їхати в інші місця або країни, де їх чекає тяжка праця і повне безправ’я. Підвищення статусу жінки пов’язане із визнанням їх творчого потенціалу та надання можливості для вибору стилю життя у сільській місцевості.
В умовах економічної нестабільності саме жінка виявилася найбільш пристосованою до мінливих умов, гнучкішою у справі збереження родини. Як результат, вона стала себе інакше відчувати, у неї з'явилися інші вимоги до чоловіка. Жінка сьогодні реалізує себе в бізнесі, в політиці, вона вже не вписується у традиційні рамки просто берегині.
У вирішенні сьогоденних проблем села, головні з яких це – погані дороги, відсутність водопроводу та каналізації, газу та інші проблеми, як показує практика найбільше допомагають жінки, На жаль, чоловіки більш пасивні і менше звертаються по допомогу, тож без активної участі жінок, на думку учасниць українсько-канадського проекту, не станеться відродження села та вирішення соціальних та побутових питань.
За словами керівника, однієї з організацій, що реалізують цей проект, "Науково-практичного центру "Надія" Надії Бурмаки, центр "Надія" займається лікуванням алкогольної залежності і, коли приїздять люди з села вона бачить, наскільки сьогодні селу потрібна допомога. Сьогодні воно вимирає, а люди, і навіть діти, спиваються. Більшість сімей в селі живуть за принципом головування жінки, але це головування не встановлене. Адже вся мораль сім’ї тримається на жінці.
Сьогодні жінка шукає кілька робіт, виїздить працювати за кордон, думає, за що навчати дітей, ходить в школу, відповідає за їхнє навчання, за здоров’я, І, якщо волею-неволею ця лідерська роль дісталася жінці – то їй треба допомогти, аби піднялася вся сім’я.
Надія Бурмака впевнена, що коли заохочувати сільських жінок, надавати їм більше влади і можливостей для діяльності, то це тільки покращить ситуацію в країні. Для цього в рамках проекту на Черкащині буде створено школи для жінок і молоді, де їх навчатимуть лідерству та ґендерній рівності. Наступним етапам стане навчання лідерських якостей старшокласниць сільських шкіл.
На Полтавщині, яка стала пілотною в цьому проекті, вже є перші результати - 8 жінок розпочали свою власну справу після тренінгів, їм допомогли написати бізнес-плани та отримати кредити. І зараз вони мають свій бізнес - вишивають для продажу вишиванки, мають пасіки та цех по фасуванню меду, 2 сім’ї почали вирощувати гриби гливи.
За словами тренера проекту, представника партнерської громадської жіночої організації QOL Associatis (провінція Манітоба, Канада) Лінди Шредер, села в Канаді значно відрізняються від ти, які вона побачила під час свого перебування в Україні. Її дуже вразили українські жінки, які під пекучим сонцем косять траву і сапають на городах, а єдиним доступним засобом швидко пересуватися щоб все встигати, для них є на авто, а велосипед. В Канаді більшість жінок мають вищу освіту, але їм, як і українським жінкам, також доводиться рано вставати, щоб провести дітей до школи. Виховання дітей, догляд за ними, приготування їжі та інша хатня робота в Канаді зветься "другою роботою".
Канадські жінки більш незалежні, багато жінок народжують дітей без чоловіків, вони мають від держави соціальну допомогу, але їм також доволі складно живеться, оскільки допомога від держави невелика. А тому доводиться працювати на кількох роботах і економити, адже потрібно заплатити за маленьку квартиру, купувати продукти, одяг і взуття для себе і дітей.
Але канадійські жінки, на відміну від україно, не такі толерантні до чоловіків, які не хочуть працювати, пиячать і не допомагають їм. Вони сприймають сім’ю як партнерство, а тому шукають рівного партнера. Якщо жінка в Канаді має гарно оплачувану роботу і може утримувати всю сім’ю, а в чоловіка такої змоги немає, то вона чекає від нього, що він буде робити всю хатню роботу і доглядати за дітьми, а вона працюватиме і зароблятиме для всієї родини.
Всю інформацію про це засідання ви можете знайти на сайті
Черкаського прес-клубу реформ: http://cherkasy.cure.org.ua
<<< повернутися [версія для друку] |
|
